Поки ми не прочитаємо всі ті книжки…

Часто звучать порівняння з Польщею. Хто про що, а я про своє – про самвидав. У 1960-1980-х рр. у ПНР підпільні, недержавні видавництва видали понад 5000 (прописом – п’ять тисяч) найменувань різних книжок. Ще раз – підпільні, 5000. В Українській РСР за цей самий час було видано у підпіллі і поширено не більше кількох десятків найменувань книжок. Ще раз – кілька десятків видань, які не могли побачити світ у часи комуністичної цензури. Це значить, що поки ми не прочитаємо всі ті книжки, які пересічні поляки прочитали і проговорили ще сорок років тому, ми не зможемо зробити ті кроки, які сусіди зробили у кінці 1980-х років. Ну, а про кількість найменувань і наклади книжок, які зараз виходять за Сяном і Бугом – мовчу. При тому, що поляків менше, ніж українців.

Вахтанг Кіпіані, джерело

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s